Блог (статті)

	Головна Контакти
	Центр по роботі з втратою	Search...
	Про нас Історія Команда Керівник центру Київ Вінниця Харків Закарпаття Кропивницький Житомир Дніпро Чернігів Івано-Франківськ Миколаїв Хмельницький Моршин Суми Відгуки Контакти Ми пропонуємо Індивідуальні консультації Групова терапія Семінари Пропозиції Проведені Супервізія Групи взаємопідтримки Проекти Україно-норвезький проект Сертифіковані тренери з 8-крокової програми Методичні матеріали норвезьких фахівців Родинне коло Небесної сотні Київ Вінниця Харків Закарпаття Кіровоград Житомир Дніпропетровськ Чернігів Івано-Франківськ Миколаїв Маріуполь Хмельницький Бібліотека Книги Блог (статті) Фотогалерея

Р.Пекарюк. Арт-та тілесно-орієнтовані методи у терапії горя

В статті ділюсь досвідом зі своєї практики, як з допомогою арт-терапевтичних та тілесно-орієнтованих технік дати вихід емоціям, почуттям, та інтегрувати спогади у власну життєву історію.

«Знаю, що він помер! Що ж по-твоєму, я не знаю, чи що? І все рівно я можу його любити! Від того, що людина померла, її не можна перестати любити, особливо якщо вона була кращою за всіх живих, розумієш?»

(Джером Селінджер “Над прірвою у житі”)

О.Іванцова, В.Мирославська "Розлучення: втрата чи придбання"

Розлучення: втрата чи придбання

Що відрізняє розлучення від всіх інших видів розлуки, так це його остаточність, безповоротність, незворотність змін життєвих обставин. І це ріднить його з переживанням смерті одного з батьків. Більш того, психоаналітичними дослідженнями встановлено, що немає жодного критерію, за яким можна було б відрізнити ці два види розлуки. Особливо для дітей 7-8 років, адже в цьому віці вони ще не розуміють, що таке смерть, вона для них означає: «піти назавжди».

С.Муравська "Шість небезпек під час надання психологічної допомоги особам що переживають втрату"

Шість небезпек під час надання психологічної допомоги особам що переживають втрату і де брати ресурси консультантам для відновлення.

В період надання психологічної підтримки людям, які переживають горе, психологи-консультанти потрапляють до зони ризику. Саме тому, фахівцям необхідні певні знання та навички, бо психологічний супровід клієнта, який втратив близьку людину, має свою специфіку.

І.Хлібик "Переживання бойової втрати"

Чи існують відмінності у організації психологічної підтримки військовослужбовців у випадку загибелі їхніх побратимів? Звичайно, тому що бойові втрати* мають інший характер, сенс та емоційний вплив, ніж загибель товариша у мирному житті.

Г.Колєва "Як повідомити рідним про загибель військовослужбовця"

Як повідомити рідним про загибель військовослужбовця: помилки, нюанси та допомога психолога.

Повідомити про смерть військового його родині важко, саме тому тут не обійтися психолога. Актуальним залишається питання, як сповістити родину військовослужбовця про загибель рідної людини. Процедура складна, не завжди однозначна. Про смерть, особливо рапову говорити складно.

Є. Курченко "Стадії переживання горя. (розповідь від першої особи)"

Що відбувається у момент втрати близької людини? Стадії переживання горя. (розповідь від першої особи, коментар психолога).

Життя зупиняється. Порожнеча навкруги: в голові, в душі, у світі! Було все - нічого немає! Я любила, мене любили, і це давало сили жити, мріяти, будувати плани. Він пішов, і нічого не залишилося, сенсу немає.

О. Максимова «Як би не війна…»

Мати звернулась з проблемою, як сказати п’ятирічній дитині що її батько ніколи не повернеться додому. Вона страждає, боїться, що дитина теж буде переживати як і вона. Йде час, сказати треба, але страшно. Дівчинка вперше зустрінеться з втратою найближчої людини.

Д.Колісник "Особливості переживання горя дітьми різного віку"

Переживання горя дитиною має особливості, що пов’язані з її загальним розвитком та культурними особливостями оточення.
У віці до трьох років дитина перш за все помічає зміни в емоційному стані рідних. Відсутність одного з батьків вона теж вже здатна помітити і використовує доступні їй засоби, щоб привернути до себе увагу або «покликати» зниклого дорослого. На фізичному рівні можуть спостерігатись порушення травлення, енурез, енкопрез.

Д.Нагорна "Психоедукація батьків чи опікунів та фахівців допомагаючих професій в роботі з дітьми та підлітками"

Психоедукація – це пояснення і донесення до людей необхідної інформації про психічне здоров’я, психологічні негаразди та їх наслідки для особистості. Просвіта є важливим кроком у турботі про психічне здоров’я населення.

В.Волосник "Як повідомити дитині про смерть"

Повідомляти сумну звістку дитині про смерть близької людини є досить непростою задачею. Є різні погляди на те, як краще це зробити. Багато батьків, що опинились в такій ситуації, замислюються над тим, чи варто відразу казати дитині про смерть близького родича, чи треба почекати, поки дитина підросте, зможе адекватно зрозуміти ситуацію. Рідні зазвичай хвилюються і про те, як краще це зробити, щоб не травмувати дитину, не завдати шкоди її психіці.